АНОНС: Terra Ucrainica: відкрита презентація нового історичного атласу

«Terra Ukrainica. Історичний атлас України і сусідніх земель» адресовано в однаковій мірі – як вибагливим шанувальникам карт та історії, так і читачеві, який раніше не мав часу чи можливості занурюватись у складні сюжети старовини й недавнього минулого.

Про це повідомляє Likбез. Історичний Фронт.

 

"Два роки тому виникла ідея узагальнити наші попередні напрацювання у вигляді красивого ілюстрованого атласу, із текстовим супроводом у науково-популярному жанрі. Ми задумали викласти у картах історію України та навколишніх теренів (від Балтики до Каспію), починаючи з кімерійських часів і до АТО" - розповідають автори атласу.

"Наш принцип – поєднання наукової коректності та дружньої простоти викладу. Гадаємо, цей атлас – ще й чудове подарункове видання, яке здатне здивувати новизною та потішити якістю поліграфічного й змістовного виконання" - дадають вони.

Учасники презентації матимуть змогу поспілкуватися з творчим колективом: Дмитром Вортманом, Яковом Гордієнком, Максимом Майоровим та Євгеном Синицею, подивитися, а також придбати атлас.

Час: 31 травня, четвер, 18.30

Місце: Червоний корпус КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, Аудиторія 349

Вхід вільний

Читайте також:

Восьмий "Книжковий арсенал". РОЗКЛАД "ІСТОРИЧНИХ" ПОДІЙ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.