Спецпроект

У галереї Сенату Бразилії демонстрували виставку про Голодомор

Біля 60 тисяч осіб побачили виставку "Україна. 1932-1933: геноцид голодом", яка експонувалась у Сенаті Бразилії до вшанування 85-х роковин Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: сайт Сенату Бразилії

15 стендів, встановлених в галереї Сенату, показали історичний контекст і наслідки програми реорганізації сільського господарства совєтських держав під час правління Йосипа Сталіна, який убив мільйони українців. Виставка була відкрита для загального перегляду з 9 до 18 травня.

Виставка "Україна. 1932-1933: геноцид голодом" створена Українським інститутом національної пам’яті і за допомогою Посольства України у Бразилії була перекладена португальською.

Проведення виставки є ініціативою Кабінету сенатора Альваро Діаса та Посольства України в Бразилії.

На відкритті були Сенатор Жозе Медейрос та Посол України у Бразилії Ростислав Троненко, посли Німеччини та Грузії, Тимчасовий повірений у справах Японії, дипломати Швейцарії, Голландії, Ірану, Куби, Азербайджану, військовий аташе, генерал ЗС Перу та співробітники аташату а також співробітники обох палат Національного Конгресу Бразилії. Українську громаду Бразилії представляв Почесний консул України в м.Сан-Паулу, Перший заступник Голови Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації Жорже Рибка.

 Ростислав Троненко.  Фото: сайт Сенату Бразилії

Як зазначив Посол Ростислав Троненко, Голодомор вже визнали десятки країн, а також низка міських рад та бразильських законодавчих асамблей.

"Наша громада тепер має більш ніж 1 мільйон нащадків по всій Бразилії, які з нетерпінням чекають позиції Бразилії щодо визнання Голодомору геноцидом або злочином проти людства", - наголосив Посол.

Як розповів заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, робота над інформаційно-просвітницькими стендами "Україна 1932-1933: геноцид голодом" була розпочата УІНП у 2017 році.

"Мета – познайомити світову громадськість із злочином геноциду, який був вчинений комуністичним тоталітарним режимом проти українців у 1932-1933 роках. На сьогодні, крім португальського, уже створений і переданий в електронній формі українському МЗС англомовний варіант, готуються постери ще кількома мовами.

Віримо, що ця фото-документальна виставка, яка ґрунтується на останніх наукових дослідженнях та архівних документах і фотографіях, дозволить світу краще зрозуміти ту трагедію, яку пережила Україна,"- зазначив Володимир Тиліщак.

Нагадуємо, що штат США Міссурі визнав Голодомор генодицом проти українців.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.