АНОНС: Презентація книги про українських дисидентів

Півсотні спогадів про дисидентів Василя Стуса, Юрія Литвина, Олексу Тихого, Валерія Марченка, Левка Лук’яненка та інших видатних особистостей містить книга Василя Овсієнка “Світло людей: Мемуари та публіцистика”, яку презентують на Книжковому Арсеналі.

Презентація відбудеться під час діалогу "Ген гідности: досвід інтелектуального та духовного спротиву українських дисидентів для побудови громадянського суспільства".

 

Книга видана Українським інститутом національної пам’яті спільно з видавництвом "Кліо".

Учасники презентації:

Василь Овсієнко, політв’язень, співкамерник Василя Стуса, історик, член Української Гельсінської групи.

Раїса Руденко, дисидентка, секретар Української Гельсінкської групи, дружина правозахисника Миколи Руденка.

Микола Жулинський, український літературознавець, критик, громадський та політичний діяч, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Богдан Горинь, дисидент, журналіст, мистецтвознавець.

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, історик.

Час: 31 травня, четвер, 14:00

Місце: Мистецький Арсенал, м. Київ, вул. Лаврська, 10-12, зал "Папір"

Читайте також:

Восьмий "Книжковий арсенал". РОЗКЛАД "ІСТОРИЧНИХ" ПОДІЙ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.