АНОНС: У Києві презентують книгу про Кенгірське повстання

Під час Книжкового Арсеналу відбудеться презентація книги про історію повстання в’язнів ГУЛАГу біля селища Кенгір у Казахстані.

Автором книги "Карлаг. Кенгірське повстання" є Турганбек Алланіязов, науковим редактором українського перекладу та авторкою передмови – співробітниця Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Леся Бондарук.

 

Кенгірське повстання – це повстання в’язнів 3-го відділення Степового табору МВС СРСР, яке відбувалось 16 травня–26 червня 1954 р.

Автором ідеї книг "Карлаг. Кенгірське повстання" та "Нариси Степового табору МВС СРСР (1948-1956 рр.)", які будуть презентувати, є науковий керівник проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього" Нурлан Дулатбеков.

Презентовані книги – це спільний проект Посольства України в Республіці Казахстан та Карагандинського обласного Товариства української мови імені Тараса Шевченка "Рідне слово", здійснений в рамках виконання Плану заходів Міністерства закордонних справ України на 2017 р. з реалізації бюджетної програми №1401110 щодо підтримки зв’язків з українцями, що проживають за межами України.

У дискусії візьмуть участь:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті

Леся Бондарук, кандидат історичних наук,

Володимир Джиджора, Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Казахстан,

Нурлан Дулатбеков, доктор юридичних наук, автор наукового проекту "Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього", в межах якого було опубліковано понад 20 книг, присвячених історії Карагандинського табору і ГУЛАГу,

Турганбек Алланіязов, кандидат історичних наук, дослідник історії антирадянських повстань у Центральному Казахстані.

Модератором зустрічі буде письменниця і видавець Марина Гримич.

Час: 1 червня, п’ятниця, 12.00

Місце: Книжковий Арсенал, вул. Лаврська 10-12, Зал "Папір"

Читайте також:

Восьмий "Книжковий арсенал". РОЗКЛАД "ІСТОРИЧНИХ" ПОДІЙ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.