In memoriam. Померла режисер Кіра Муратова

6 червня померла відома українська режисер Кіра Муратова.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на Buro 24/7.  Інфорацію також підтвердив чоловік Муратової Євген Голубенко.

Кірі Муратовій (у дівоцтві - Коротковій) було 83 роки. Вона народилася в м. Сороки в Румунії (нині це Молдова) у 1934 році. Навчалася в Московському державному університеті та Всесоюзному державному інституті кінематографії.

У 1961 році Кіра Муратова стала режисером на Одеській кіностудії.

Славу здобула завдяки своїм першим фільмам "Короткі зустрічі" (1967) і "Довгі проводи" (1971).

Кіра Муратова з чоловіком Євгеном Голубенком. Фото: 24smi.org

Фільм Муратової "Астенічний синдром" в 1990 році отримав Гран-прі Берлінського кінофестивалю. Трагікомедію "Настроювач" показували на фестивалі у Венеції. Останніми роботами режисера стали драми "Мелодія для шарманки" і "Вічне повернення. Кастинг".

2012 року Муратова заявила про завершення кар'єри режисера.

Кіра Муратова жила і працювала в Одесі.

Прізвище Муратова вона взяла від першого чоловіка Олександра, однак шлюб розпався в 1970-х роках. Пізніше вона зійшлася з Євгеном Голубенком.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.