Триває прийом заявок на участь у ХІІ конкурсі ім. Єжи Ґедройця

До 8 липня можна зголоситися на конкурс кандидатських, магістерських і бакалаврських робіт, присвячених Польщі й польсько-українським взаєминам.

Це конкурс на найкращі роботи, присвячені історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам. Уперше його оголосило Посольство Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґедройця у 2006 році.
Якщо ви бажаєте взяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:
  1. бакалаврську, магістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2017/2018 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  2. короткий зміст роботи (резюме або автореферат).
  3. свою біографію.

Зголошення приймаються до 8 липня 2018 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для магістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, магістерських – 2 тижні, бакалаврських – 1 тиждень.

Фрагменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику "Польські студії", який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальна інформація:

Емілія Ясюк, керівник секції з питань науково-освітньої співпраці,

тел. (044) 230-07-08, 230-07-75, e-mail: emilia.jasiuk@msz.gov.pl   

Посольство Республіки Польща у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.