АНОНС: НМІУ запрошує на лекцію про історію музичних скринь

23 червня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Історія музичних скринь", під час якої відвідувачі дізнаються про основні етапи розвитку та принципи роботи музичних пристроїв давнини.

Музика відіграє важливу роль у житті суспільства. Нею передають почуття, оповідають про важливі події й просто насолоджуються естетикою звучання. Тому не дивно, що здавна люди прагнули зафіксувати мелодію, щоб можна було її згодом ще раз прослухати.

 

Одним із перших пристроїв, здатних це зробити, були музичні скрині кінця XVIII − початку XX ст. Їх виникнення і розвиток – важлива віха в історії науки і техніки, адже своєю конструкцією (яку повсякчас вдосконалювали) вони репрезентували розвиток інженерної думки, механіки та фізики. Без досягнення останніх, було неможливим створення настільки досконалих пристроїв.

У своїй лекції "Історія музичних скринь" науковий співробітник музею Анатолій Бараннік розповість про основні етапи розвитку музичних скринь, та продемонструє принципи роботи цих загадкових музичних пристроїв давнини.

Практично кожен наведений у ній факт чи історичний різновид музичних скринь проілюстрований фото або відео. Також кожен відвідувач зможе оглянути музичну скриню Troll&Backer з колекції музею, яка й досі працює.

Cубота, 23 червня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.