71 учасника боїв на Лисоні перепоховали в Бережанах. ФОТО, ВІДЕО

19 червня в Бережанах Тернопільської області перепоховали останки 71 солдата, загиблого під час Першої світової війни.

Рештки вояків Цісарсько-королівської армії Австро-Угорщини, Німецької кайзерівської та Російської імператорської армій ексгумували 2017року на горі Лисоня, повідомив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 

Ексгумаційні роботи проводили меморіально-пошуковий центр "Доля", Подільська археологія та Тернопільський обласний центр охорони пам’яток історії та культутри.

Перепоховали загиблих на меморіальному кладовищі жертв Першої світової війни, яке впорядковували протягом двох тижнів.

 

Перепоховання відбувалося з дотриманням церемоніалу – для цього зібралися 50 українських військових.

Церемонію відвідали представники німецької та австрійської сторін.

 

Детальніше в сюжеті Тернопільського телебачення:

Нагадуємо, що лекція "Перша світова війна в українській літературі" відбудеться вже 21 червня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.