На могилі чекіста-розвідника Миколи Кузнецова у Львові написали "ворог УПА". ФОТО

У ніч на 21 червня члени праворадикальної організації С14 розмалювали на Пагорбі Слави у Львові могилу радянського розвідника-терориста Героя Радянського Союзу Миколи Кузнецова.

Про це повідомляє "Вголос" із посиланням на відділ комунікації поліції Львівської області.

 Фото: ZAXID.net

Про свою відповідальність організація С14 заявила на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

"Для українців – він не герой, а штатний чекіст. Він ніякий не розвідник – це радянський міф, який Росія далі плекає. Натомість, Кузнєцов організовував провокації, зіштовхуючи німецьких окупантів з українськими націоналістами. Він підкидав документи націоналістів біля вбитих тіл німецьких офіцерів, вказуючи, що теракт нібито вчинили упівці" зазначається в дописі.

Також тієї ж ночі з'явився намальований тризуб на пам'ятнику загиблим солдатам радянської армії. Однак стосовно нього ані C14, ані інші організації не висловлювалися.

Фото: ZAXID.net 

Нагадаємо, до Львівської міської ради надійшло звернення від губернатора Свердловської області Росії з проханням передати на перепоховання останки спецагента НКВД Миколи Кузнецова.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.