На могилі хорунжого Армії УНР у Волинській області освятили пам'ятник

30 червня у с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області освятили пам'ятник на могилі хорунжого Армії УНР Олександра Білецького.

Надгробок, збудований коштом благодійного фонду "Героїка", освятив митрополит Луцький і Волинський Михаїл (Зінкевич), повідомляє сторінка "Героїки" у "Фейсбуці".

У другій половині дня у приміщенні Хотешівської загальноосвітньої школи пройшла урочиста академія, присвячена видатному односельцю.

 

Директор Камінь-Каширського народного краєзнавчого музею Наталія Пась виступила з доповіддю про життя православного священика о. Білецького, презентувала раніше невідомі світлини і документи. Голова спілки краєзнавців Камінь-Кащирського району Володимир Хитрик прочитав лекцію "Людські долі в контексті подій і часу", присвячену учасникам визвольного руху Камінь-Каширщині.

Віддати шану Олександру Білецькому до Хотешова приїхали гості з Києва, Луцька, Ковеля, Маневич, керівництво Камінь-Каширської районної державної адміністрації, районної ради.

 

Пам'ятник на могилі Олександра Білецького споруджено коштом жертводавців: Івана Омелянюка (благодійний фонд "Волинь-Україна"), Анатолія Сверби, Андрія Панова, Сергія Панасюка.

ДОВІДКА:

Олександр Білецький народився в 1903 році в Новоград-Волинському повіті Волинської губернії в родині священика. У 1920 р. воював проти Червоної армії в лавах 4-го кінного полку 4-ї Київської дивізії Армії УНР. У листопаді того ж року разом з українським військом перейшов річку Збруч і був інтернований у польських таборах. У 1924 р. висвятився на православного священика.

Малюнок хорунжого Білецького - робота художника Артура Орльонова

 

Пастирське служіння ніс на Волині, де доклав надзвичайних зусиль для утвердження національної свідомості серед українського селянства. Згодом нав’язав тісні контакти з ОУН, брав участь у формуванні перших загонів УПА. 26 квітня 1943 року, на другий день Великодня, під час звершення в церкві святкової Літургії, був вбитий червоним партизаном. Похований у с. Хотешів.

Як повідомлялося, на могилі члена Центральної Ради й учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

У Львові з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.