У Київській Лаврі знайшли залишки муру XII століття. ФОТО

У національному Києво-Печерському заповіднику, на території якого розташована Лавра, археологи розкопали фундаменти і залишки стіни, зруйнованої ханом Батиєм під час облоги Києва у 1240 році.

Про це ВВС News Україна розповів завідувач сектору археології заповідника археолог Сергій Тараненко.

 Фото: Сергій Тараненко

За словами археологів, фундамент і стіни складаються з валунів, невеликих уламків колотого каміння та уламків давньоруської цегли – плінфи.

Під час розкопу також знайшли фрагмент давньоруського металевого браслета з плетеним орнаментом.

Розкопки проводилися біля Троїцької надбрамної церкви у Митрополичому саду.

Археологи дослідили, що стіна має довжину 21 метр. Поки що розкопали лише частину фундаментів, а відкривати повністю знахідку планують наступного року.

 Фото: Сергій Тараненко

"В планах зробити експозицію, яка буде включати залишки фортифікаційних мурів. Можливо буде інформаційний центр", - зазначив пан Тараненко.

Вчений розповів, що ця знахідка була частиною стіни, яка оточувала "верхню" Лавру. Збудували її наприкінці у XII столітті, простояла вона близько 150 років, до нашестя монголо-татар і взяття Києва у 1240 році.

 Фото: Сергій Тараненко

Збудували її на місці дерев'яної огорожі – так званого стовп'я. Після набігу монголо-татар у XIII столітті наступний кам'яний мур з'явився навколо Лаври аж наприкінці XVII столітті, за кошти гетьмана Івана Мазепи.

Археологи називають стіну унікальною, бо в Україні, крім неї, відомо лише два об'єкти монументальної фортифікації Київської Русі.

А конструкція цього фундаменту є поки що єдиною серед усіх пам'яток цієї доби на всій території держави Київської Русі.

Нагадуємо, що поблизу Львова створять історико-культурний парк на місці княжої столиці.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.