Спецпроект

Петиція про збереження цвинтаря інтернованих українців у Канаді потребує підписів

Термін підписання петиції до уряду Канади з проханням зберегти унікальний цвинтар з похованнями інтернованих українців у Спіріт Лейк спливає 15 серпня.

Зініціював збір підписів 17 квітня цього року д-р Любомир Луцюк.

Ідеться про те, що під час Першої світової війни уряд Канади інтернував низку іммігрантів з-поміж європейських народів як "ворожих чужинців". Серед таких опинилися й українці.

Їх тримали у 24 таборах по всій країні, в тому числі й у таборі Спіріт Лейк. На місцевому кладовищі існує щонайменше 16 поховань інтернованих.

Міністерство сільського господарства в 1936 році продало землі, на яких розташовується цвинтар, Квебеку, а уряд провінції продав їх у 1988 році фермеру. Теперішні власники земель відмовляються від пропозицій відновити кладовище.

Петиція до уряду Канади закликає вжити заходів щодо археологічного дослідження, повторного освячення та можливості обмеженого відвідування місця для комеморативних та релігійних потреб.

Відновлення цвинтаря підтримують Канадський фонд визнання інтернування під час Першої світової війни, Українсько-канадська асоціація за громадянські свободи та Український канадський конгрес.

Підписати петицію можна на сайті Палати общин парламенту Канади.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.