АНОНС: У НМІУ розкажуть про обставини виникнення українського козацтва

Чи справді українське козацтво було унікальним явищем? Як трактували походження козацтва козацькі інтелектуали XVII-XVIII ст. та їх сучасники, і що із цього приводу відомо з сучасних наукових даних? Як до складу козацтва потрапляли представники різних верств тогочасного українського суспільства?

Про обставини формування українського козацтва в контексті геополітичної ситуації Східної Європи XV-XVI ст. розповість науковий співробітник НМІУ, дослідник економічної історії ранньомодерної України Анатолій Баранник у лекції "Життя на "великому кордоні": становлення та розвиток українського козацтва".

 

Субота, 4 серпня, 16.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.