У Києві оголосили переможців «Відзнаки імені Сергія Ніґояна»

Переможцями творчого конкурсу «Відзнака імені Сергія Ніґояна» стали молодий митець Георгій Потопальський та формація «SVITER art-group». Саме вони отримали кошти на реалізацію мистецької інсталяції.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Переможці конкурсу. Фото: УІНП

Церемонія оголошення результатів конкурсу відбулася у вигляді несанкціонованого мітингу на Майдані Незалежності у Києві. На втілення проекту переможці отримали 25 000 грн.

"Це кошти з трьох джерел: завдяки підтримці платформи "Велика ідея", Міжнародного фонду "Відродження", та гроші, зібрані нашою громадською організацією серед родин Героїв Небесної Сотні та інших доброчинців", – розповів голова громадської організації "Родина Героїв Небесної Сотні" Володимир Бондарчук.

Переможець цьогорічного конкурсу отримає право представити свій проект мультимедійної інсталяції в межах заходів, присвячених ушануванню Героїв України на всеукраїнському рівні в листопаді 2018 року. Згодом арт-об'єкт буде передано до Національного музею Революції Гідності, який планують відкрити у Києві.

"Інсталяція, яку ми спробуємо реалізувати, – це медіа-об'єкт з трьох складових: скульптура, світло і звук. Основний елемент – світлові труби, в які проведено освітлення і вплетено звуковий контент. Таким чином твориться єдина система генерації звуку та світла", – пояснив Георгій Потопальський.

За задумом організаторів, "Відзнака імені Сергія Нігояна" покликана підтримувати молодих українських митців, які, як і Сергій, вбачають у творчості засадничі основи розвитку сучасної України та прагнуть віднаходити новітні форми і сенси мистецтва.

"Одним із завдань Інституту національної пам'яті та Музею Революції Гідності, який створюється – нагадувати про події на Майдані. Це нагадування допоможе нам рухатися вперед для того, щоб розуміти що ми під контролем тих, хто стояли з нами поруч тут на Майдані. Сподіваюся, що ми не розчаруємо їх. Треба пам'ятати заради чого ми виходили на Майдан", - сказав Голова Українського інститут національної памяті Володимир Вятрович.

Нагадуємо, що конкурс започатковано громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в пам’ять про Сергія Ніґояна. До участі у конкурсі запрошувалися студенти та випускники вищих навчальних музичних закладів і медіа-артисти України й української діаспори, віком до 35 років.

Прийом заявок на участь у конкурсі стартував 15 червня цього року, а завершився 15 липня. Протягом місяця до оргкомітету надійшло 11 заявок, які опрацювало журі. Конкурс відбувся вперше і стане щорічним.

Довідка. Сергій Ніґоян – вірменин, народжений в Україні, один з перших Героїв Небесної Сотні. Життя Сергія обірвалося 22 січня 2014 року – був застрелений силовиками з вогнепальної зброї під час сутичок на вул. Грушевського. Це трапилось близько шостої години ранку – в момент, коли ще тривало перемир’я між мітингувальниками та "Беркутом".

Сергій мріяв про акторську кар’єру й навіть планував утілити свою мрію в життя тільки-но закінчиться Майдан, однак не встиг.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.