АНОНС: Історичні дискусії "Скоропадський vs УНСоюз"

16 серпня в Києві обговорюватимуть протистояння між гетьманом Павлом Скоропадським і Українським національним союзом у кінці 1918 року.

Головний відповідач д.і.н. Ігор Гирич спробує відповісти на дискусійні питання, у чому йому допомагатиме Олександр Кучерук.

 

Теми (основні):

- Що стало причиною конфлікту між гетьманом Павлом Скоропадським і Українським національним союзом (УНСоюз) до якого увійшла частина українських політичних партій і громадських організацій?

- Чи могли порозумітися Павло Скоропадський і Володимир Винниченко?

- Що робив у цей час Микола Міхновський, у чиєму таборі він себе бачив?

- За що Павло Скоропадський посадив до в’язниці Симона Петлюру і чому випустив?

- Хто сояв за "спиною" Гетьмана і чи були "ляльководи" в УНСоюзу?

- Чи був життєздатним режим Гетьманату, чи були у нього перспективи?

- Підготовка повстання силами УНСоюзу – авантюра чи порятунок незалежності України?

- Чого більше в Павла Скоропадського добрих справ чи "гріхів"?

16 серпня, четвер, 16:00

Місце: Музей Української революції 19171921 років (Київський міський будинок учителя, вул. Володимирська, 57).

Організатор: Музей Української революції 19171921 років.

Вхід вільний.

Нагадуємо, що з нагоди відзначення 100-річчя ЗУНР та 100-річчя Української революції на Львівщині триває проект "Відновлені імена героїв". Метою проекту є вшанування пам’яті до сьогодні не відомих стрільців УГА, які загинули в боях за незалежність України протягом 1918-1919 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.