На Львівщині встановлюють імена стрільців УГА, що загинули в 1918-1919 роках

З нагоди відзначення 100-річчя ЗУНР та 100-річчя Української революції на Львівщині триває проект «Відновлені імена героїв».

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

 Світлина ілюстративна. Фото: Facebook-спільнота Українська Галицька Армія - УГА

Метою проекту є вшанування пам’яті до сьогодні не відомих стрільців УГА, які загинули в боях за незалежність України протягом 1918-1919 років. Імена героїв (станом на сьогодні близько 600 осіб) віднайдені працівниками КП ЛОР "Доля" під час роботи в фондах Державного архіву Львівської області.

Роботи з пошуку імен вояків УГА ведуться упродовж трьох останніх років. На сьогодні ця робота продовжується.

Заключним етапом проекту має бути передача віднайдених імен до краєзнавчих музеїв, а також встановлення у місцях їх поховань, що розташовані у відповідних населених пунктах, меморіально-інформаційних таблиць з зазначеними іменами та прізвищами стрільців УГА.

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".