На Львівщині встановлюють імена стрільців УГА, що загинули в 1918-1919 роках

З нагоди відзначення 100-річчя ЗУНР та 100-річчя Української революції на Львівщині триває проект «Відновлені імена героїв».

Про це повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

 Світлина ілюстративна. Фото: Facebook-спільнота Українська Галицька Армія - УГА

Метою проекту є вшанування пам’яті до сьогодні не відомих стрільців УГА, які загинули в боях за незалежність України протягом 1918-1919 років. Імена героїв (станом на сьогодні близько 600 осіб) віднайдені працівниками КП ЛОР "Доля" під час роботи в фондах Державного архіву Львівської області.

Роботи з пошуку імен вояків УГА ведуться упродовж трьох останніх років. На сьогодні ця робота продовжується.

Заключним етапом проекту має бути передача віднайдених імен до краєзнавчих музеїв, а також встановлення у місцях їх поховань, що розташовані у відповідних населених пунктах, меморіально-інформаційних таблиць з зазначеними іменами та прізвищами стрільців УГА.

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.