АНОНС: Історичні дискусії "Скоропадський vs УНСоюз"

16 серпня в Києві обговорюватимуть протистояння між гетьманом Павлом Скоропадським і Українським національним союзом у кінці 1918 року.

Головний відповідач д.і.н. Ігор Гирич спробує відповісти на дискусійні питання, у чому йому допомагатиме Олександр Кучерук.

 

Теми (основні):

- Що стало причиною конфлікту між гетьманом Павлом Скоропадським і Українським національним союзом (УНСоюз) до якого увійшла частина українських політичних партій і громадських організацій?

- Чи могли порозумітися Павло Скоропадський і Володимир Винниченко?

- Що робив у цей час Микола Міхновський, у чиєму таборі він себе бачив?

- За що Павло Скоропадський посадив до в’язниці Симона Петлюру і чому випустив?

- Хто сояв за "спиною" Гетьмана і чи були "ляльководи" в УНСоюзу?

- Чи був життєздатним режим Гетьманату, чи були у нього перспективи?

- Підготовка повстання силами УНСоюзу – авантюра чи порятунок незалежності України?

- Чого більше в Павла Скоропадського добрих справ чи "гріхів"?

16 серпня, четвер, 16:00

Місце: Музей Української революції 1917—1921 років (Київський міський будинок учителя, вул. Володимирська, 57).

Організатор: Музей Української революції 1917—1921 років.

Вхід вільний.

Нагадуємо, що з нагоди відзначення 100-річчя ЗУНР та 100-річчя Української революції на Львівщині триває проект "Відновлені імена героїв". Метою проекту є вшанування пам’яті до сьогодні не відомих стрільців УГА, які загинули в боях за незалежність України протягом 1918-1919 років.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.