Розкопки на Поштовій площі в Києві затопило. ФОТО, ВІДЕО

Минулої ночі сильна злива затопила розкопки старовинної вулиці ХІ-ХІІ століть на Поштовій площі в Києві.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ  з посиланням на київського краєзнавця і громадську діячку Анабелла Моріна.

"Православних зі світлим святом! Доки б'ють церковні дзвони, працівники комунального підприємства відкачують воду в підземеллі Поштової площі. Залило розкопки більше, ніж під час прориву магістральної труби водопроводу. Також сильно заливало минулої осені. Зараз до води, яка тече по землі, додалися струмки, що стікають по стінах - у тому місці, де вода вже знайшла прохід під час аварії", - написала вона.

Моріна також додала, що система дренажу і водовідведення на Поштовій ручна: "Як заллє - відкачують. На будмайданчику так не повинно бути".

У результаті аварії на водопроводі 9 серпня сталося витікання води, яка заповнила транзитний колектор, що проходить уздовж археологічних розкопок, були переповнені дренажні колодязі.

З грудня 2017 року будь-які будівельні роботи Управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації зупинило, тому через недобудовану дренажну систему і сталося витікання води в підземний простір.

Нагадаємо, 21 червня на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі.

Ухвалене рішення пропонує залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та визначити об’єкти культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.