АНОНС: У Києві відкриється музейна виставка «Незалежність: наш час»

Виставка представить найяскравіші експонати головного історичного музею країни, що змальовують моменти української історії, ключові події національно-визвольної боротьби й суспільного розвитку, що стали визначальними в українському державотворенні.

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Відвідувачі виставки зможуть побачити взаємозв’язки явищ минулого і сьогодення та прослідкувати вплив історичних процесів на майбутнє нашої держави.

Партнерами проекту стали інформаційне агентство УНІАН, національне інформаційне агентство "Укрінформ", Держкіно України, Мистецька агенція "Мантикора" , Всеукраїнська кампанія "Пам'ять нації".

Час: 22 серпня, середа, 14:00

Місце: Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.

Контакт: (044) 278 43 76, (098) 667 99 45 Світлана Яценко.

Акредитація ЗМІ: за телефоном (044) 278 48 64.

Вхід на відкриття виставки вільний.

Дивіться також:

Про вирішальні серпневі дні 91-го

1 грудня 1991 року. Як українці підтримали депутатів. ФОТО

Роздуми над Днем Незалежності. В який день святкувати?

1990: мітингові пристрасті у Києві. ВІДЕО

Як воно було у 1991-му. Спогади учасників подій

Останні дні імперії. Звіти КГБ того часу. ДОКУМЕНТИ

Як Україна створила Радянський Союз...

...і як Україна ліквідувала Радянський Союз

Інші матеріали за темою "Незалежність"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.