Парад Незалежності відкриють бойові прапори доби УНР. ФОТО

Парад 24 серпня на честь 27-го Дня Незалежності відкриють прапори славетних військових частин доби визвольних змагань. Таким чином буде вшановано також 100-річчя УНР.

Як передає "Новинарня", про це повідомив історик Василь Павлов, радник заступника голови адміністрації президента України.

 Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР. Фото: Василь Павлов

Це прапори 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР; 1-го Українського Запорозького полку; 2-го Запорозького піхотного полку; Українського полку імені Богдана Хмельницького.

 Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР. Фото: Василь Павлов

 

Їх уже можна було помітити на репетиціях параду на Хрещатику.

Прапор 1-го Українського Запорозького полку. Фото: Василь Павлов

У коментарі "Новинарні" Павлов зазначив, що історичні прапори понесуть знаменні групи окремого президентського полку ЗСУ імені Богдана Хмельницького.

 Прапор 1-го Українського Запорозького полку. Фото: Василь Павлов

"Копії прапорів виготовлені коштом Міністерства оборони. Їх ініціювала робоча група. Основний масив консультацій – Ярослав Тинченко, заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею", – розповів Павло.

 Прапор 2-го Запорозького піхотного полку. Фото: Василь Павлов

За його словами, там ці реконструйовані хоругви і будуть зберігатися.

 Прапор 2-го Запорозького піхотного полку. Фото: Василь Павлов

Як відомо, там же, у військово-історичному музеї, перебуває оригінал прапора 3-ї Залізної дивізії УНР.

Читайте також:

Як над Київрадою "бандерівсько-петлюрівський" прапор підіймали

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.