АНОНС: У будинку-музеї Яворницького розкажуть, чим увінчалися пошуки барельєфу академіка

29 серпня в Меморіальному будинку-музеї академіка Дмитра Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена річниці викраденню бронзового художнього барельєфу, який досі не знайдено.

Захід анонсує будинок-музей на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з фасаду Меморіального будинку-музеї невідомі викрали барельєф академіка Яворницького. Бронзовий барельєф завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг зробив художник В’ячеслав Юрченко у 1987 році. Досі зниклий меморіальний знак так і не знайшли. 

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

На прес-конференції завідувач музею Яна Тимошенко розповість про кроки, зроблені музеєм стосовно вирішення цього питання. А також, які відповіді від поліції та міської влади були отримані на звернення музею, про реакцію громадськості на подію, які ідеї і пропозиції надходили стосовно відновлення барельєфу, скільки зараз коштує виготовити барельєф у тому ж вигляді та ін.

"У листопаді цього року Меморіальному будинку-музею академіка Д.І. Яворницького виповниться 30 років. Він є одним з осередків культури міста, проводить широку культурну і освітню діяльність, а Садиба Козацького Батька є єдиним відтвореним старовинним простором і прикрасою нашого міста, однією з п`яти пам`яток культури національного значення м. Дніпра", - пише Музей .

29 серпня, 13.00 

Місце: Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького (м. Дніпро, площа Шевченка, 5).

Вхід вільний.

Нагадаємо, барельєф видатного дослідника козаччини викрали в ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з будівлі Меморіального будинку-музею в м. Дніпрі. Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.