АНОНС: У будинку-музеї Яворницького розкажуть, чим увінчалися пошуки барельєфу академіка

29 серпня в Меморіальному будинку-музеї академіка Дмитра Яворницького відбудеться прес-конференція, присвячена річниці викраденню бронзового художнього барельєфу, який досі не знайдено.

Захід анонсує будинок-музей на своїй сторінці у "Фейсбуці".

У ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з фасаду Меморіального будинку-музеї невідомі викрали барельєф академіка Яворницького. Бронзовий барельєф завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг зробив художник В’ячеслав Юрченко у 1987 році. Досі зниклий меморіальний знак так і не знайшли. 

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

На прес-конференції завідувач музею Яна Тимошенко розповість про кроки, зроблені музеєм стосовно вирішення цього питання. А також, які відповіді від поліції та міської влади були отримані на звернення музею, про реакцію громадськості на подію, які ідеї і пропозиції надходили стосовно відновлення барельєфу, скільки зараз коштує виготовити барельєф у тому ж вигляді та ін.

"У листопаді цього року Меморіальному будинку-музею академіка Д.І. Яворницького виповниться 30 років. Він є одним з осередків культури міста, проводить широку культурну і освітню діяльність, а Садиба Козацького Батька є єдиним відтвореним старовинним простором і прикрасою нашого міста, однією з п`яти пам`яток культури національного значення м. Дніпра", - пише Музей .

29 серпня, 13.00 

Місце: Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького (м. Дніпро, площа Шевченка, 5).

Вхід вільний.

Нагадаємо, барельєф видатного дослідника козаччини викрали в ніч із 28 на 29 серпня 2017 року з будівлі Меморіального будинку-музею в м. Дніпрі. Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.