Відродження "Холодного Яру". Військові частини отримали нові назви

"Холодний Яр", "Карпатська Січ", Олег Антонов, Костянтин Острозький та інші. Військові частини української армії одержали нові почесні найменування.

23 серпня Президент України Петро Порошенко воїмнадав нові найменування низці військових частин Збройних сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Відповідні укази  № № 232, 233, 240 опубліковані на офіційному сайті Президента України.

Тепер українські військові одиниці матимуть патронів з числа визначних історичних постатей та військових формувань минулого.

21-ій окремій бригаді охорони громадського порядку НГУ присвоєно ім’я Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорізької Січі, який 25 років провів у російській неволі на Соловках (нагадаємо, що від 2009 року ім’я Калнишевського має відділ прикордонної служби Сумського прикордонного загону "Шалигіне").

3-й прикордонний загін Східного регіонального управління ДПСУ назвали на честь Героя України полковника Євгенія Пікуса, який героїчно загинув у 2014 році на фронті російсько-української війни.

27-й прикордонний загін Західного регіонального управління ДПСУ відтепер іменуватиметься "імені героїв Карпатської Січі".

31-му прикордонному загону Західного регіонального управління ДПСУ надали ім’я генерал-хорунжого Армії УНР Олександра Пилькевича, командувача Окремого корпусу кордонної охорони УНР.

3-й окремий полк Спеціального призначення ЗСУ отримав своїм патроном князя Святослава Хороброго.

15-ту бригаду транспортної авіації назвали на честь видатного українського авіаконструктора Олега Антонова.

Покровителем 30-ї окремої механізованої Новоград-Волинської Рівненської бригади ЗСУ відтепер буде князь Костянтин Острозький.

У 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ забрали ім’я генерал-полковника Радянської армії та Збройних сил України Василя Петрова, натомість вона отримала найменування "Запорізька Січ".

56-тя окрема мотопіхотна бригада ЗСУ надалі іменуватиметься Маріупольською.  

93-тя окрема механізована Харківська – 93-ю окремою механізованою Харківською бригадою "Холодний Яр" ЗСУ.

Патроном 406-ї окремої артбригади ЗСУ став генерал-хорунжий Армії УНР Олексій Алмазов, що командував артилерійськими частинами.

Нові бойові прапори перейменованих військових частин Петро Порошенко вручив їхнім командирам під час урочистостей на День Незалежності в Києві.

Як повідомлялося, раніше два полки Національної гвардії України отримали почесні назви імені козацьких полковника Івана Богуна і отамана  Дмитра Байди-Вишневецького.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.