Дослідження ДНК вперше показало нащадка неандертальця і денисівської людини

Знайдений у російській печері фрагмент кістки, якому 50 тис. років, є першими відомими рештками дитини, яка народилася від неандертальської матері і денисівського чоловіка.

Довгу кістку, яка належала 13-літній дівчинці, знайшли у 2012 році в Денисовій печері в Алтайському краї Російської Федерації. Відповідне дослідження опублікував журнал Nature, пише CNN.

Неандертальці та денисівські люди (від назви печери Денисова, де 2008 року вперше знайшли їхні кістки), найближчі вимерлі родичі сучасної людини, належать до триби гомініні. Вони розділилися понад 390 тис. років тому. Але сепарація не означала, що вони не перетиналися взагалі.

Дослідники зуміли визначити молекулярну послідовність геному зразка Denisova 11, яка померла понад 50 тис. років тому. З’ясувалося, що вона була нащадком неандертальця і денисівця в першому поколінні з рівною часткою генів від обох.

 Краєвид на долину з вершини печери Денисова, де ведуться археологічні роботи

Уперше повністю визначити молекулярну послідовність ДНК неандертальців і денисівців удалося в 2010 році. Це й призвело до первісного відкриття, що вони схрещувалися з предками сучасних людей.

50 тис. років тому, коли сучасні люди мігрували з Африки, вони зустрілися з неандертальцями та денисівцями, і почалося змішування. Біля 40 тис. років тому люди цілком змінили неанертальців і денисівців. Перед тим неандертацьці та денисівці зустрічалися, попри те, що жили на протилежних кінцях Євразії: неандертальці на заході, а денисівці на сході.

Проте з’ясувати точно, де це сталося, та ступінь їх схрещування, поки складно. Учені говорять, що навіть коли між двома групами були зустрічі, неандертальці та денисівці могли залишатися генетично відмінними одне від одного завдяки обмеженості взаємодії.

Як повідомлялося, під час досліджень у Чернігові археологи відшукали монету XI сторіччя, що була викарбувана в Херсонесі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.