Спецпроект

«Україна пам’ятає – світ визнає!»: стартувала міжнародна акція

1 вересня 2018 року у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» стартувала Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Захід відбувся за участі Міністра культури України Євгена Нищука, представників Українського інституту національної пам’яті, Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", Міністерства закордонних справ України,  ВО "Меморіал" ім. Василя Стуса, Світового Конгресу Українців, Київської духовної семінарії УГКЦ, народних депутатів, відомих науковців та громадських діячів, школярів та студентської молоді.

Фото: УІНП

Міжнародна акція символічно бере свій відлік від 1 вересня. Адже від цього дня і до 24 листопада українці відраховують 85 днів до 85-тих роковин Голодомору.

Першу акцію у столиці України присвячено пам’яті дітей, яких вбив злочинний сталінський режим страшною зброєю – голодом.

"Цей день ми вирішили присвятити дітям, які були вбиті в роки Голодомору і тим дітям, які не народилися у роки Голодомору-геноциду" – зауважила під час виступу Олеся Стасюк, Генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак наголосила на тому, що перед українцями сьогодні стоїть велика відповідальність за те, щоб "у майбутньому ніколи і ніхто не міг уявити, що таке не мати можливості дати їсти своїй дитині, ніколи не міг уявити, що таке, коли одна людина може принижувати іншу, коли людина позбавлена прав, тому що хтось інший так вирішив".

"Правда – це те, що робить нас невразливими і сильними. Саме тому ми сьогодні і починаємо інформаційну кампанію із донесення правди про Голодомор, адже Голодомор – це не лише правда про трагедію, це також правда про великий злочин, велику ницість, а з іншого боку – про велику жертовність і велику боротьбу. Про це треба говорити і про це треба пам’ятати", – підсумувала Аліна Шпак.

 Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак

Фото: УІНП

Державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заяць у своєму виступі підкреслив: "Сьогодні, коли наша держава знову потерпає від агресії російського сусіда, я, на жаль, маю констатувати, що загарбницька сутність цієї тоталітарної держави за всі ці роки не змінилася. Мільйони людей було приречено на смерть, тільки тому, що вони були українцями".

Представник МЗС закцентував на тому, що процес міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу наразі триває.

Президент Фундації Геноциду-Голодомору в Чикаго Микола Кочерга розповів про активну роботу українців в США для того, аби якомога більше людей у світі дізналося про Голодомор-геноцид.

Емоційною складовою акції стала участь школярів молодших класів, які зачитали імена 85-ти дітей, яких забрав Голодомор-геноцид.

 Фото: УІНП

Опісля всі учасники запалили свічки пам’яті, а представники УГКЦ та УПЦ КП відслужили Панахиду за невинно убитими українцями в роки Великого голоду.

На завершення учасники Акції поклали квіти до скульптури "Гірка пам'ять дитинства" й ознайомилися із фотодокументальною виставкою "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 років".

2 вересня символічна Свіча пам'яті запалала за кордоном. Першою країною, що доєдналася до Міжнародної акції "Запалімо свічку пам’яті!", стала Туреччина.

За перебігом акції можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.