Спецпроект

«Україна пам’ятає – світ визнає!»: стартувала міжнародна акція

1 вересня 2018 року у Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» стартувала Міжнародна акція «Запали свічку пам’яті», присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Захід відбувся за участі Міністра культури України Євгена Нищука, представників Українського інституту національної пам’яті, Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", Міністерства закордонних справ України,  ВО "Меморіал" ім. Василя Стуса, Світового Конгресу Українців, Київської духовної семінарії УГКЦ, народних депутатів, відомих науковців та громадських діячів, школярів та студентської молоді.

Фото: УІНП

Міжнародна акція символічно бере свій відлік від 1 вересня. Адже від цього дня і до 24 листопада українці відраховують 85 днів до 85-тих роковин Голодомору.

Першу акцію у столиці України присвячено пам’яті дітей, яких вбив злочинний сталінський режим страшною зброєю – голодом.

"Цей день ми вирішили присвятити дітям, які були вбиті в роки Голодомору і тим дітям, які не народилися у роки Голодомору-геноциду" – зауважила під час виступу Олеся Стасюк, Генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак наголосила на тому, що перед українцями сьогодні стоїть велика відповідальність за те, щоб "у майбутньому ніколи і ніхто не міг уявити, що таке не мати можливості дати їсти своїй дитині, ніколи не міг уявити, що таке, коли одна людина може принижувати іншу, коли людина позбавлена прав, тому що хтось інший так вирішив".

"Правда – це те, що робить нас невразливими і сильними. Саме тому ми сьогодні і починаємо інформаційну кампанію із донесення правди про Голодомор, адже Голодомор – це не лише правда про трагедію, це також правда про великий злочин, велику ницість, а з іншого боку – про велику жертовність і велику боротьбу. Про це треба говорити і про це треба пам’ятати", – підсумувала Аліна Шпак.

 Перший заступник голови Українського Інституту національної пам’яті Аліна Шпак

Фото: УІНП

Державний секретар Міністерства закордонних справ України Андрій Заяць у своєму виступі підкреслив: "Сьогодні, коли наша держава знову потерпає від агресії російського сусіда, я, на жаль, маю констатувати, що загарбницька сутність цієї тоталітарної держави за всі ці роки не змінилася. Мільйони людей було приречено на смерть, тільки тому, що вони були українцями".

Представник МЗС закцентував на тому, що процес міжнародного визнання Голодомору геноцидом українського народу наразі триває.

Президент Фундації Геноциду-Голодомору в Чикаго Микола Кочерга розповів про активну роботу українців в США для того, аби якомога більше людей у світі дізналося про Голодомор-геноцид.

Емоційною складовою акції стала участь школярів молодших класів, які зачитали імена 85-ти дітей, яких забрав Голодомор-геноцид.

 Фото: УІНП

Опісля всі учасники запалили свічки пам’яті, а представники УГКЦ та УПЦ КП відслужили Панахиду за невинно убитими українцями в роки Великого голоду.

На завершення учасники Акції поклали квіти до скульптури "Гірка пам'ять дитинства" й ознайомилися із фотодокументальною виставкою "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 років".

2 вересня символічна Свіча пам'яті запалала за кордоном. Першою країною, що доєдналася до Міжнародної акції "Запалімо свічку пам’яті!", стала Туреччина.

За перебігом акції можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.