Спецпроект

Свіча пам’яті за жертвами Голодомору запалала в Туреччині. ВІДЕО

2 вересня 2018 року Посольство України в Турецькій Республіці та українська громада Туреччини долучились до Міжнародної акції, присвяченої 85-м роковинам Голодомору «Запали свічку пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Зранку в католицькій церкві Непорочної Діви Марії в Анкарі відбулось поминальне богослужіння українською мовою, яке, з благословення Святійшого Вселенського патріарха Варфоломія І, відправив священнослужитель Вселенського патріархату архімандрит Харлампій.

У своїй промові він передав слова підтримки і благословення українському народові від Глави Материнської церкви Константинополя: "З благословення Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха Його Всесвятості Варфоломія материнська церква звертається до вас, щоби розділити з вами смуток, спричинений Голодомором 1932-1933 років – одним з найбільших злодіянь ХХ-го століття" – звернувся архімандрит до присутніх.

 Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга

Він наголосив, що це богослужіння, проведене спільно з місцевою українською православною громадою та представниками різних народів в Анкарі, є проявом солідарності з українцями по всій земній кулі в молитовному спомині мільйонів жертв Голодомору, які загинули внаслідок штучно організованого радянським комуністичним режимом голоду.

В Міжнародній акції також узяли участь посли Грузії, Литви та Мальти, дипломати посольств США, Польщі та Фінляндії, представник МЗС Турецької Республіки, лідери кримськотатарської громади, а також турецькі громадяни та іноземці.

Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга звертаючись до учасників заходу зазначив, що саме міцна і незалежна Українська держава є запорукою неповторення подібних злочинів у майбутньому.

Після завершення поминальної служби учасники заходу запалили свічки та вшанували пам’ять невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.

Присутні також оглянули тематичну виставку та отримали інформаційні брошури турецькою мовою, присвячені Голодомору.

Тематичні заходи в рамках Міжнародної акції "Запали свічку пам’яті" пройшли також у Стамбулі, Анталії, Мармарисі, Ізмірі, Бурсі, Кушадасі та Самсуні.

Так українці Кушадаси вшанували пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті".

Туреччина була визначена першою країною, яка перейняла від України естафету акції "Запали свічку пам’яті". Наступна Свічка пам’яті запалає у Йорданії.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.