Спецпроект

Свіча пам’яті за жертвами Голодомору запалала в Туреччині. ВІДЕО

2 вересня 2018 року Посольство України в Турецькій Республіці та українська громада Туреччини долучились до Міжнародної акції, присвяченої 85-м роковинам Голодомору «Запали свічку пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Зранку в католицькій церкві Непорочної Діви Марії в Анкарі відбулось поминальне богослужіння українською мовою, яке, з благословення Святійшого Вселенського патріарха Варфоломія І, відправив священнослужитель Вселенського патріархату архімандрит Харлампій.

У своїй промові він передав слова підтримки і благословення українському народові від Глави Материнської церкви Константинополя: "З благословення Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха Його Всесвятості Варфоломія материнська церква звертається до вас, щоби розділити з вами смуток, спричинений Голодомором 1932-1933 років – одним з найбільших злодіянь ХХ-го століття" – звернувся архімандрит до присутніх.

 Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга

Він наголосив, що це богослужіння, проведене спільно з місцевою українською православною громадою та представниками різних народів в Анкарі, є проявом солідарності з українцями по всій земній кулі в молитовному спомині мільйонів жертв Голодомору, які загинули внаслідок штучно організованого радянським комуністичним режимом голоду.

В Міжнародній акції також узяли участь посли Грузії, Литви та Мальти, дипломати посольств США, Польщі та Фінляндії, представник МЗС Турецької Республіки, лідери кримськотатарської громади, а також турецькі громадяни та іноземці.

Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга звертаючись до учасників заходу зазначив, що саме міцна і незалежна Українська держава є запорукою неповторення подібних злочинів у майбутньому.

Після завершення поминальної служби учасники заходу запалили свічки та вшанували пам’ять невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.

Присутні також оглянули тематичну виставку та отримали інформаційні брошури турецькою мовою, присвячені Голодомору.

Тематичні заходи в рамках Міжнародної акції "Запали свічку пам’яті" пройшли також у Стамбулі, Анталії, Мармарисі, Ізмірі, Бурсі, Кушадасі та Самсуні.

Так українці Кушадаси вшанували пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті".

Туреччина була визначена першою країною, яка перейняла від України естафету акції "Запали свічку пам’яті". Наступна Свічка пам’яті запалає у Йорданії.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.