АНОНС: У Києві відбудеться передпоказ віртуальної моделі вулиці Інститутської часів Майдану

У київському кінотеатрі "Планета Кіно" 12 вересня відбудеться передпоказ української версії "Aftermath VR: Euromaidan" про розстріли на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного музею Революції Гідності.

У документальному проекті "Aftermath VR: Euromaidan" студії "New Cave Media" глядач крок за кроком повторює шлях протестувальників і дізнається про розстріли 20 лютого через оповідь наратора, архівні кадри, 360° інтерв’ю з очевидцями та знайомство зі сканованими артефактами часів Євромайдану.

Частину артефактів для максимально достовірної розповіді про події надав Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

"Проект Олексія Фурмана та Сергія Полежаки не просто занурює глядача у найдраматичніший день Майдану, а вкотре нагадує ціну свободи. Завдяки цьому проекту тодішня вулиця Інститутська ретельно задокументована, що особливо важливо для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні. Плануємо разом з авторами продовжити й розширити "Aftermath VR: Євромайдан" на інші локації Революції Гідності, шоб представити його в експозиційному просторі майбутнього Музею Майдану", – каже Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Команда  студії New Cave Media. Фото: maidanmuseum.org

Команда "New Cave Media" за допомогою техніки фотограметрії, методу, який використовують для створення тривимірних моделей із великої кількості фотографій, оцифрувала ділянку вулиці Інститутської завдовжки 350 метрів. Уперше в історії територія такого розміру відтворюється у віртуальній реальності.

Тривимірна модель майдану Незалежності, створена за допомогою фотограметрії. Фото: maidanmuseum.org

Саме завдяки фотограметрії оцифрована бруківка на віртуальній Інститутській повністю відповідає реальній і дає змогу фізично пройтися вулицею.

За допомогою спеціального шолома з окулярами та контролерів для рук глядач рухається маршрутом, яким ішли учасники Майдану, витісняючи спецпризначенців. Дорогою можна зупинятися, оглядати все навколо, активізувати відеосвідчення, епізоди архівних документальних зйомок, також окремі тривимірні артефакти Майдану, зокрема фрагменти бруківки й каски протестувальників.

Прем’єра повної української версії запланована на листопад 2018 року – до 5-ї річниці Революції Гідності. Українська версія транслюватиметься в "Планеті Кіно" безкоштовно з 13 вересня​

12 вересня, 19.30

Місце: "Планета Кіно", м. Київ, проспект Степана Бандери, 34В, 2-й кінозал.

На передпоказ потрібна РЕЄСТРАЦІЯ.

Контакти: керівник проекту "Aftermath VR" – Олексій Фурман: olexiyfurman@gmail.com, +38(063)4300118. Прес-служба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38(098)6611833.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.