Спецпроект

АНОНС: "Меморіал Голодомору" запрошує на лекцію "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору"

Чому питання про кількість загиблих в роки Голодомору-геноциду досі актуальне? Як трапилось, що підрахунки досі тривають? Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує прослухати лекцію судово-медичного експерта Андрія Кіся "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".

Кандидат медичних наук, експерт вищого кваліфікаційного класу, лікар вищої категорії, криміналіст Андрій Кісь проводив судово-медичні експертизи під час розгляду кримінальної справи за фактом вчинення злочину геноциду в Україні в 1932-1933 роках.

 

Незважаючи на закінчення офіційних досліджень, автор продовжив самостійне вивчення теми. Він проаналізував багато архівних документів та зіставив їх зміст з фундаментальними медико-біологічними дослідженнями. За його висновками, реальна кількість смертей, перевищує офіційні дані у десятки разів.

Він виявив цілу низку фальсифікацій у звітних документах різних державних установ м. Харкова з метою приховання масштабу смертності в 1932-1933 роках. Саме ці унікальні архівні матеріали експерт продемонструє відвідувачам. Лекція міститиме візуально-документальну та графічно-аналітичну інформацію.


14 вересня, 14.00

Місце: Зала пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3). 

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору". 

Вхід вільний.

Для акредитації та довідок: (044)254-45-12, memoholod@ukr.net

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.