Спецпроект

АНОНС: "Меморіал Голодомору" запрошує на лекцію "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору"

Чому питання про кількість загиблих в роки Голодомору-геноциду досі актуальне? Як трапилось, що підрахунки досі тривають? Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує прослухати лекцію судово-медичного експерта Андрія Кіся "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".

Кандидат медичних наук, експерт вищого кваліфікаційного класу, лікар вищої категорії, криміналіст Андрій Кісь проводив судово-медичні експертизи під час розгляду кримінальної справи за фактом вчинення злочину геноциду в Україні в 1932-1933 роках.

 

Незважаючи на закінчення офіційних досліджень, автор продовжив самостійне вивчення теми. Він проаналізував багато архівних документів та зіставив їх зміст з фундаментальними медико-біологічними дослідженнями. За його висновками, реальна кількість смертей, перевищує офіційні дані у десятки разів.

Він виявив цілу низку фальсифікацій у звітних документах різних державних установ м. Харкова з метою приховання масштабу смертності в 1932-1933 роках. Саме ці унікальні архівні матеріали експерт продемонструє відвідувачам. Лекція міститиме візуально-документальну та графічно-аналітичну інформацію.


14 вересня, 14.00

Місце: Зала пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3). 

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору". 

Вхід вільний.

Для акредитації та довідок: (044)254-45-12, memoholod@ukr.net

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.