АНОНС: Документальну трилогію про гімн, прапор і герб України покажуть у НІМУ

У Національному музеї історії України покажуть всі серії просвітницької документальної трилогії "Українська символіка. Гімн. Прапор. Герб".

Фільми присвячені історії нашої символіки — ключів до розуміння того, як і на яких засадах створювалася Українська держава. Адже її офіційна історія налічує всього 25 років, тоді як гімну України вже понад півтораста років, гербу — більше тисячі, а прапору — понад вісімсот.

 

Трилогія створена продюсерською компанією "ІнсайтМедіа" за підтримки Державного агентства України з питань кіно спеціально до Дня незалежності України. Показ документальних фільмів у Національному музеї історії України пройде в межах виставки "Незалежність: наш час" за підтримки Держкіно.

Режисери кінопроекту — Євген Коваленко ("Українська символіка. Гімн"), Сергій Сотниченко ("Українська символіка. Прапор"), Тарас Ткаченко ("Українська символіка. Герб"). Оповідач у трилогії історії творення української символіки — Міністр культури України, народний артист України Євген Нищук.

Тривалість кожного фільму — 56 хвилин.

Кінопоказ  трилогії відбуватиметься за таким гарфіком:

  • 15 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Герб",
  • 23 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Прапор",
  • 30 вересня о 16:00 — д/ф "Українська символіка. Гімн".

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 1).

Вхід за ціною огляду експозиції 1 поверху.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.