Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували. ФОТО

На пам'ятнику українським військовополоненим Першої світової війни у Вецларі, Німеччина, в результаті акту вандалізму з'явилася велика пляма.

Пляма утворилася через те, що хтось кинув або виплеснув лампадку з олією, яка стояла біля пам'ятника, повідомляє місцевий мешканець Володимир Чернов.

Подія сталася на початку вересня. 

 На плиті видно темну пляму від олії з лампадки

"Двом заявникам, які хотіли зробити заяви окремо, поліція відмовила в прийомі заяв  через однакову причину: за німецькими законами це може зробити лише власник пам'ятника", — написав Чернов. Він відзначив, що це вже другий випадок із монументом.

Чернов уже подав заяву від товариства пам'яті українських військовополонених в канцелярію обер-бургомістра Вецлара Манфреда Вагнера з проханням, щоб місто, якому належить пам'ятник, звернулося до поліції.

Окрім прохання про розслідування заявник попросив про налагодження відеонагляду за пам'ятником.

ДОВІДКА:

Пам'ятник українцям-військовополоненим у м. Вецлар, федеральна земля Гессен, створив у 1919 році український скульптор, професор художнього училища в Мюнхені Михайло Паращечук. Митець також був автором подібного меморіалу в м. Раштатт, федеральна земля Баден.

Читайте також:

Андрій Дещиця: Дозволимо польські ексгумації в Україні після відбудови українських пам'ятників

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.