На Волині вшанували пам’ять польських солдат, загиблих 1939 року

У селі Мельники Шацького району на Волині вшанували пам’ять польських солдат, які загинули у вересні 1939 року від рук Червоної армії.

На честь полеглих офіцерів і підофіцерів Війська Польського та Корпусу охорони (КОП – ІП) пограниччя 22 вересня тут відбулися урочистості, які вже вдруге проводять у Мельниках, – повідомляє PolUkr.net із посиланням на "Волинську газету".

 Фото: shatsk.rayon.in.ua

На кладовищі в Мельниках зібралися представники Надбужанського відділу прикордонної служби Республіки Польща, Рівненської застави Луцького прикордонного загону, Генерального консульства РП у Луцьку, Добровільних загонів праці з Любліна, органів влади Шацького району, місцеві мешканці та студенти-полоністи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Ще 2002 року на місцевому кладовищі відбулася ексгумація та перепоховання тіл 18 офіцерів КОП. Спершу тут встановили тимчасовий хрест, а згодом – памʼятник. Пізніше перепоховали біля нього останки ще восьми солдатів КОП.

Генеральний вікарій Луцької дієцезії Римсько-Католицької церкви Ян Бурас та отець Василь із храму УПЦ Святої Анни села Мельники провели чин Богослужіння біля пам’ятника на честь загиблих 28 вересня 1939 року військовополонених з угруповання польського генерала Францішека Клеберга, яке вступило в нерівний бій із 52-ю стрілецькою дивізією РСЧА під командуванням генерала Івана Руссіянова.

Після богослужіння присутні поклали квіти й вінки біля памʼятника й запалили лампадки на кожній могилі. Опісля молодь узяла участь у пробігу пам’яті "Дорога до миру": українці й поляки спільно пробігли дистанцію 1939 метрів. Траса пробігу пролягла від кладовища до центру села.

На переможців, наймолодшого й найстаршого учасників, і навіть на учасника, котрий прибіг останнім, чекали відзнаки, які вручили в місцевому Будинку культури. А перед тим усі присутні долучилися до ще однієї акції, яка, як і пробіг, уже стає традицією Мельників: посадили в центрі села дерева памʼяті.

Польський консул Марек Запур запропонував наступного року організувати приїзд до Мельників рідних похованих тут солдатів КОП, адже прізвища офіцерів відомо завдяки знайденим при них документам.

Нагадуємо, що торік на цьому кладовищі наприкінці грудня вандали понищили кілька хрестів на могилах польських прикордонників та облили монумент фарбою. Групу зловмисників затримали в Чернігові, вони зізналися в скоєному. А місцеве населення самотужки відновило понищене та навело лад на цвинтарі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.