Медсестри та офіцери з простреленими скронями – розкопали братську могилу. ФОТО

Біля села Іванівка Барвінківського району на Харківщині знайшли масове поховання часів Другої світової. У ньому виявили тіло жінки – медсестри. На ній були жіночі чобітки в гумових калошах, на шиї – намисто.

Про це повідомляє Gazeta.ua.

 Фото: unm.org.uа

"Військових ховали у вирвах від снарядів або ж в окопах і траншеях", - розповів керівник експедиції, представник Всеукраїнської громадської організації "Союз "Народна пам'ять" Євген Куковєров.

Експедиція "Барвінківський котел – 1942" тривала з 15 по 21 вересня. Поруч із людськими кістками на полі знайшли пістолет ТТ 1933 року, особисті речі та документи, близько сотні гранат, мін і снарядів.

 Фото: unm.org.uа

"Місцеві кажуть, що ховали під наглядом німецьких солдатів. Вони перешкоджали мародерству. До загиблих навіть ворог ставився з повагою. І якщо німці помічали мародера, могли розстріляти його на місці", - розповів археолог.

"Цьогоріч ми натрапили на лінію німецької оборони, яку атакували червоноармійці, – продовжує Євген Куковєров. – Про те, що атака була, свідчать знайдені 3 гвинтівки з прикріпленими штиками".

У котлі полягло чимало кавалеристів та офіцерів. Це видно було по амуніції, формі, пасках, кобурах для пістолетів, компасах. Археологам попадалося багато останків коней із фрагментами солдатської амуніції та спорядження.

 Фото: unm.org.uа

"Такої концентрації в одному місці загиблих офіцерського складу я ще не бачив, – ділиться пошуковець. – Ці люди боролися до кінця. Ми знайшли тіло, за яким було видно, що людина застрелилася. Адже у скроні був чіткий отвір від пострілу. Очевидно, люди не хотіли здаватися у полон і таким чином заподіювали собі смерть".

Також пошуковці знайшли захоронення медиків. Поблизу тіл лежали ампули, скляні ємності з таблетками. Усі знайдені артефакти передають до державних музеїв. Частину – до Барвінківського історичного музею та до шкільного музею в Іванківцях.

 Фото: unm.org.uа

Пошуковці ексгумували тіла 49 осіб. Із них 4 мали при собі особові розпізнавальні знаки – ебонітові капсули, у яких були бланки з даними військового. Капсули ще не відкриті, цим займатимуться експерти.

Пошукові експедиції такого роду на території Барвінківського району проходять не перший рік. 2015-го тут перепоховали 43 невідомих осіб, минулоріч – 121.

Кістки 4 солдатів перепоховали на сільському цвинтарі у селі Бутівка Сосницького району на Чернігівщині.

"Згідно одних законів, рештки солдатів має право ховати тільки комунальне підприємство. У нас його не було. Прокуратура показала ще один закон, за яким сільська рада може це зробити. Ми перепоховали воїнів на сільському кладовищі", - каже сільський голова Бутівки.

 Фото: unm.org.uа

Нагадуємо, що минулого тижня на Львівщині перепоховали 103-х мадярських вояків Другої світової.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.