До Дня захисника України військовики УНР оживуть на плакатах

УІНП до Дня захисника України готує презентацію серії арт-плакатів «Військова еліта Української революції 1917-1921 років». До набору входять 12 постерів із зображенням історичних постатей, що стояли біля витоків української армії, яка творилася в горнилі Визвольних змагань.

Серед них – представники усіх родів військ, від піхоти до авіації. Серед героїв серії є і одна жінка – повідомляє Український інститут національної пам’яті.

Полковники Євген Коновалець та Петро Болбочан

Фото: УІНП

 

Ідею арт-плакатів Інститут втілив спільно з ГО "Експертний корпус". "Ця ідея виникла від "безвиході". Можна досхочу розповідати про героїв Української революції, але якщо ти не можеш показати, як вони виглядали, "бо не збереглися світлини", "бо немає якісних фото" тощо – це марна справа в нашій супервізуальній ері. Усі постаті, які отримують популярність, мають своє сучасне візуальне втілення – чи то Людина-Павук, чи Микита Кожум’яка", - розповідає одна з координаторок "Експертного корпусу" Настя Сніжна.

Цю ідею взявся втілити художник Михайло Дяченко, відомий своїми роботами над серіями плакатів із зображенням сучасних військових, волонтерів та бранців Кремля. Науковим консультантом серії "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" виступив відомий реконструктор Владислав Куценко.

Арт-плакати "Військова еліта Української революції 1917-1921 років" стали продовженням серії проектів Інституту, присвячених темі війська та військовим традиціям – раніше широкій громадськості була презентована виставка "Воїни. Історія українського війська", яка розповідає про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення, та комплекти постерів "Воїн. Історія українського війська" для поширення серед військових частин і навчальних закладів.

"Цьогоріч, ми вирішили продовжити тему та підготувати арт-плакати "Військова еліта Української революції 1917-1921 років". Адже, боротьба українців за свободу в минулому - це надзвичайно цінний досвід для нас сьогодні, коли знову доводиться відстоювати незалежність та територіальну цілісність із зброєю в руках.

Українська революція 1917-1921 років подарувала нащадкам цілу когорту вояків та командирів, патріотів та професіоналів, які можуть бути прикладом для виховання нинішніх солдат та офіцерів", - зазначила начальник Управління популяризаційно-просвітницької роботи Олена Халімон.

Презентація арт-плакатів відбудеться 13 жовтня в Києві в рамках фестивалю "Історія:UA". Також у рамках фестивалю відбудеться презентація дитячої настільної гри "УПА – відповідь нескореного народу", книги "Усна історія українсько-російської війни", а також проекту "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія") та світлового шоу "Історія українського війська".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.