Латвійська контррозвідка: Оприлюднення "мішків ЧК" зашкодить

Бюро із захисту Конституції (БЗС, контррозвідка Латвії) направило лист парламентській Комісії з прав людини і громадських справ, у якому попереджає, що публікація архівів колишнього КГБ ЛРСР — так званих "мішків ЧК" — зіграє на руку "інтересам недружніх Латвії країн".

Про це повідомляє "Європейська правда" за псиланням на портал Delfi.

БЗС вважає, що публікація картотеки КГБ в Інтернеті може створити різні ризики і знизити рівень довіри суспільства до органів безпеки. Контррозвідка зазначає, що інформація, яка міститься в картотеці, може невідповідно і необґрунтовано зачепити інтереси різних осіб.

"Непрофесійне використання архівних документів комуністичних спецслужб може привести до результату, коли реальність не відображається, а створюється", — пише БЗС у своєму листі Сейму Латвій.

БЗС вказує й на те, що в Латвії, на відміну від сусідніх Литви та Естонії, на зорі відновлення незалежності закону про люстрацію прийнято не було.

"Тепер же почати процес люстрації є запізнілим рішенням, тому що частина осіб померли або виїхали з країни, — пише спецслужба — Якщо почати процес люстрації зараз, будуть порушені гарантовані в Конституції Латвійської Республіки права на недоторканність приватного життя і особистих даних".

Уцілому, оцінює БЗС, публікація архівів КГБ ЛССР в Інтернеті є вчинком, що відповідає інтересам недружніх до Латвії країн.

Раніше міністерство юстиції Латвії розробило проект нових правил, які дозволять широкому колу жителів Латвії вже з травня 2019 року безкоштовно ознайомитися з так званими "мішками ЧК" — архівами КГБ ЛРСР. Документи будуть доступні в Національному архіві, а також через Інтернет.

Читайте також:

Іспанія відкриє доступ до архівів Громадянської війни та диктатури Франко 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.