АНОНС: У бібліотеці Стефаника розкажуть про події 1968 року в Польщі

У Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника відбудеться XXXLI Оссолінськa зустріч з проф. Даріюшем Столою, істориком, директором Музею історії польських євреїв POLIN на тему "Польський рік 1968 півстоліття пізніше".

У 2018 році відзначають 50-річчя подій, відомих у Польщі як березневі — від Березня 1968 року, часто написаного великими літерами.

 

Що сталося в Польщі в 1968 році? Як польський 1968 рік був схожий на події в інших країнах: Чехословаччині, Франції, США та чим відрізнявся? Які були довгострокові наслідки цих подій?

На ці запитання буде дано відповідь на лекції, звертаючи також увагу на те, як змінювався образ Березня під час його чергових ювілеїв.

Лекція польською мовою, дискусія після лекціі — двомовна. 

3 жовтня, середа, 17.30

Місце: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника (Львів, вул. Стефаника, 2).

Організатори: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Spotkania Ossolińskie we Lwowie, Zakład Narodowy im. Ossolińskich.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.