АНОНС: Презентація книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? Дізнайтеся 9 жовтня на презентації книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари".

Друга половина ХІХ ст. стала часом колосальних економічних та соціальних зрушень в Російській імперії. І українські землі виявилися територією для перспективного інвестування. 

Україну тоді знали як південну частину Росії, землі, на яких можна заробляти великі гроші - станом на 1857 рік бізнесмен Ежен Вадон мав 2000 рублів, а вже до 1907 року його сімейний бізнес оцінювався у 160 тис. рублів. 

Це був простір можливостей, в якому себе реалізовували іноземні та місцеві підприємці. 

 

Який же капітал мали такі підриємці як Микола фон Дітмар, Хаїм Каган, брати Томас та Роберт Ельворті? У чому проявлялася інвестиційна привабливість українських земель вже в ХІХ столітті? 

Про все це розкаже Тетяна Водотика на презентації своєї нової книги "Простір можливостей: Україна в добу заліза та пари". 
Видання книги стало можливим завдяки Міністерству інформаційної політики України. Більше про книжкові проекти розкаже керівник книговидавничого напряму при МІП Марія Ліфтерова.

9 жовтня, вівторок, 13.30

Місце: КНУ ім. Т. Шевченка, "Червоний" корпус (Київ, вул. Володимирська 60, ауд. 349).

Організатори: Міністерство інформаційної політики України, історичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка, наукове товариство студентів історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.