АНОНС: «Царі та козаки» - зустріч із Сергієм Плохієм

У Києві відбудеться зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони»

Про це повідомляє Часопис КРИТИКА.

Фото з презентації книжки "Царі та козаки" на Історичному майданчику 25 Book Forum

 

У розвідці "Царі та козаки", що вперше з’явилась англійською мовою 2002 року, а тепер приходить до українського читача з чималими текстуальними змінами й доповненнями, Сергій Плохій досліджує зміст, розвиток і динаміку візантійського за походженням покровського культу в Україні XVII–XVIII століть.

Участь у дискусії, окрім автора, візьмуть перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, а також професорка кафедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та доцент катедри історії НаУМКА Катерина Диса. Модеруватиме зустріч директор видавництва "Критика" Андрій Мокроусов.

Сергій Плохій (Serhii Plokhii) – професор кафедри української історії Гарвардського університету, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Час: 16 жовтня, вівторок, 18.30

Місце: Центр польських та европейських студій Києво-Могилянської академії, вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу.

Вхід на зустріч вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.