АНОНС: У Львові пройде медійно-драматичне дійство "Момент і Чин, або Великі Роковини"

В рамках відзначення 100-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки – ця акція стане яскравим початком циклу заходів з вшанування творення української державності.

Про це повідомляє Управління культури Львівської міської ради.

 

"Медійно-драматичне дійство про "великий момент" створення Держави, про покоління "людей дії" - ловців великого моменту, про Місто Львів і про історію столітнього Шляху до себе самих" - відзначають організатори.

"Сучасними засобами відеомапінгу, поєднанням живого звучання симфонічного оркестру і електронної музики та за участі драматичних акторів, автори дійства пропонують поринути у події 1918 року, героїчний час створення Західноукраїнської Народної Республіки, усвідомити значення, досвід і важливі уроки тих листопадових днів для нашого покоління" - йдеться у повідомленні.

Автор – Юрій Андрухович

Художник – Володимир Стецькович

Режисер – Андрій Водичев

Диригент – Іван Остапович

Оркестр – Ukrainian Festival Orchestra

Звуковий дизайн – Олесь Коваль

Актори – Андрій Петрук, Валерія Котеленець, Василь Колісник

Час: 18 жовтня, четвер, 21.00

Місце: площа перед університетом Івана Франка, вул. Університетська, 1

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.