АНОНС: "Історичною правдою" - по бездоріжжю, невігластву, фейкам і фальсифікаціям!" Зустріч у Бахмуті

Як деконструйовувати міфи і протистояти фейкам розповідатиме Олександр Зінченко, заступник головного редактора проекту "Історична правда", ведучий програми "Розсекречена Історія" на каналі UA:Перший.

Зустріч побудована як спроба відповісти на питання, які обговорює українське суспільство:

Історія роз’єднує, чи об’єднує українців? Як українське суспільство змінювало ставлення до історії після Майдану?

Чому і досі дискутують, коли для українців почалася Друга світова?

Коли українці і поляки знайдуть спільну мову у дискусіях про складні сторінки спільного минулого?

Навіщо потрібна декомунізація?

Як історична правда може допомогти проти фейків і інформаційної війни, розв’язаної РФ?

 Олександр Зінченко

Подія: "Історичною правдою" - по бездоріжжю, невігластву, фейкам і фальсифікаціям!"

Час: 27 жовтня, субота, 12.00

Місце: Бахмутський краєзнавчий музей, вулиця Незалежності, 26 


Подія відбудеться за сприяння ГО "Бахмутська Фортеця", КЗ "Бахмутський краєзнавчий музей" та Міністерства інформаційної політики України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.