Антибільшовицьку організацію Запорізької області увічнять інформаційною дошкою

До Дня Соборності України в с. Новотроїцьке Бердянського району Запорізької області встановлять інформаційну дошку на честь єдиної в області антибільшовицької підпільної організації 1920-х років.

Рішення ухвалили під час наради, яка відбулася в селі 25 жовтня, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

Дошка увічнюватиме пам’ять учасників Української демократичної народної партії, яку в 1925 році заснував голова сільської ради Іван Миронець.

Рішення про вшанування членів Української демократичної народної партії ухвалили під час наради, яка відбулася в с. Новотроїцьке Бердянського району. Фото: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА

Кістяк осередку склали активні учасники Української революції 1917-1921 років та "просвітяни". Вони підтримували тісний зв’язок з міністром юстиції УНР Сергієм Шелухіним, що перебував в еміграції.

Як зазначив заступник директора Департаменту Олександр Зубченко, імена мужніх патріотів владося дізнатися завдяки копіткій роботі запорізького дослідника Юрія Щура з архівами маріупольського ГПУ.

Осердя підпільників нараховувало до 20 осіб. Найбільш активними були Петро Вербецький, Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Нащадки багатьох із них живуть у селі і нині.

Гуртки їхніх однодумців також виникли у селах Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. 

Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську Народну Республіку. Для цього члени організації намагалися налагодити випуск листівок, потайки  діставали свинець для набору, папір, фарбу.

На жаль, збутися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Врятуватися вдалося лише Івану Рогозному та Кошелю, які втекли з-під варти. 

Інформаційну дошку учасники наради вирішили встановити на будинку сільської ради. Усі необхідні організаційно-технічні рішення виконком сільської ради має увалити до 22 січня 2019 року.

Як повідомлялося, вийшов друком перший том наукової праці "Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.