"Нові світи" Леся Курбаса можна побачити в "Мистецькому Арсеналі"

У "Мистецькому арсеналі" діє виставка "КУРБАС: НОВІ СВІТИ" — мистецький проект, що досліджує новації режисера Леся Курбаса.

Про це "Історичній правді" повідомили організатори виставки.

Виставка складається з двох частин. Перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об’єднання "Березіль" у Києві 1922—1926 роках.

У другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі "Березіль", де Курбас працював у 1926—1933 роках.

У київській частині виставки увагу зосереджено на трьох виставах, у яких режисер звертається до фундаментальних питань світового театру. У новаторській постановці "Ґаз" Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці.

У постановці "Джиммі Гіґґінз" (1923) аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені. Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа в світовому театрі. У "Макбеті" Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в "образ" просто перед глядачами.

У харківській частині виставки йдеться про три вистави "Березоля". У постановці "Народний Малахій" Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музичність мови вистави. Мюзикл "Алло на хвилі 477!" показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів. Це перше джаз-ревю в Україні.

  Фото: Василь Артюшенко, "Дзеркало тижня"

Третю виставу — комедію Миколи Куліша "Мина Мазайло" (1929) про сучасних харків’ян — Курбас "розміщує" у космічних конструкціях Меллера. Таке режисерське рішення поєднує час - де минуле і майбутнє впливають на сучасність.

1923 року Мистецьке об‘єднання "Березіль" започаткувало Театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Коли в 1926 році "Березіль" переїхав до Харкова, Театральний музей в Києві став самостійною установою.

Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність "Березоля", покладено в основу експозиції "КУРБАС: НОВІ СВІТИ". Це оригінальний макет сценографії, костюми, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії.

Під час виставки вперше представили партитуру джаз-ревю "Алло на хвилі 477!", яка зберігається у музеї Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Це дає можливість відтворити музику до першого українського мюзикла.

 Фото: Василь Артюшенко, "Дзеркало тижня"

Відвідувач матиме рідкісну можливість прослухати аудіо-запис першої дії вистави "Народний Малахій" у виконанні Йосипа Гірняка, який у 1928 р. був головним актором цієї постановки. Запис здійснений у 1960-х роках у Нью-Йорку.

Куратори проекту:

- Вірляна Ткач, театральна режисер, письменниця, керівниця Ярої мистецької групи;

- Тетяна Руденко, головний зберігач Музею театрального, музичного та кіномистецтва України;

- Вальдемарт Клюзко, художник, куратор мистецьких проектів.

Виставка "КУРБАС: НОВІ СВІТИ" триватиме з 17 жовтня по 2 грудня 2018 року.

Організатори проекту: Мистецький арсенал, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України та Яра мистецька група (Нью-Йорк)

Вартість квитків: повний 80 гривень, пільговий 40 гривень, сімейний 160 гривень.

Безкоштовний вхід: дітям до 12 років, особам з інвалідністю 1-2 групи, військовослужбовцям строкової служби, учасникам АТО, музейним працівникам (за наявності посвідчення).

ДОВІДКА:

Лесь Курбас — український театральний режисер-новатор, який у 1920-х роках працював у Києві та Харкові й своїми експериментальними виставами змінив уявлення про театр.

Він створював на сцені нові світи, які давали можливість глядачам ясно побачити багатошаровість сучасності, переосмислити минуле та уявити майбутнє.

Репресований комуністичним режимом, розстріляний в урочищі Сандармох у 1937 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.