На стіні станції київського метро "Почайна" замінили напис "Петрівка". ФОТО

Напис нової назви "Почайна" змонтували на колійній стіні станції Київського метрополітену.

Про це повідомило Комунальне підприємство "Київський метрополітен" у "Фейсбуці".

Повністю роботи з встановлення літер, а відповідно завершення процесу перейменування, обіцяють найближчими днями. 

Колишню станцію метро "Петрівка", названу на честь голови уряду УСРР Григорія Петровського, перейменували  на честь річки Почайни в лютому 2018 року.

Тим же рішенням Київська міська рада перейменувала Куренівсько-Червоноармійську лінію метро на Оболонсько-Теремківську.

Загалом за майже 58 років роботи у столичній підземці міняли назви 14 станцій, зокрема, нинішній "Майдан Незалежності", змінював назву двічі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.