Перші відвідувачі побували у Свірзькому замкові. ФОТО

20 жовтня Свірзький замок офіційно відкрили для відвідувачів. До цього вільно можна було відвідувати тільки територію довкола замку.

Про це повідомляє "Твоє місто".

"Насправді, замок ніколи не був відкритий для відвідувачів. До 1939-го року тут проживали власники замку, а в радянський час тут відкрили школу трактористів, яка проіснувала недовго. Згодом у замку вирішили зробити готель для архітекторів, втім його так і не відкрили", – розповідає проектний директор громадської спілки "Культурний центр замок Свірж" Анастасія Камалдінова.

 
 

Замок відкрили виставкою "Замок Свірж. Генеза. Не всі історії замку". В перший день його відвідали більше сотні людей, серед яких більшість – дитячі екскурсійні групи.

"Національна спілка архітекторів вважає, що така споруда не має права занепадати і повинна бути відкритою для суспільства. Його руйнували татари, російські війська в Першій світовій, але він завжди відроджувався і ми не маємо права його втратити зараз", –додає Анастасія Камалдіна.

 
 

На перший етап відновлення Свірзького замку Український культурний Фонд виділив 500 тисяч гривень. У самому замку та на території довкола нього планують зробити соціальний та мистецький простір із розважальними, просвітніми та культурними закладами. Програму плану реконструкції та подальшого використання замку організатори представлять вже в листопаді.

"Сьогодні музейні експозиційні зали відживають. Сучасне суспільство все менше цікавиться класичними експонатами і вітринами. Нам потрібно буде поєднувати різні соціальні простори із мистецькими проектами. Тут будуть і кав’ярня і розважальні моменти і своєрідна платформа для митців та архітекторів. Можливо в замку буде бізнес-готель, але не більше, ніж на 20 місць. Втім, ми не плануємо осучаснювати замок, замінювати газони тощо. Це має бути мінімальне втручання і облагородження того, що ми маємо", –пояснює Анастасія Камалдіна.

 
 

Замок відкритий для відвідувачів із четверга до неділі, з 11 до 17-ї години. Відвідувати замок можна тільки екскурсійними групами. Організатори кажуть, що взимку графік відвідування, можливо, зміниться через відсутність опалення в замку та нестачу персоналу для догляду за ним. Однак із весни в замку знову планують розпочати активну діяльність і залучити меценатів та грантодавців.

Як повідомлялося, Петро Порошенко доручив Кабміну та КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності приміщеннями для експозицій і зберігання музейних предметів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.