У Варшаві українці впорядкували могили вояків Арміїі УНР. ФОТО

27 жовтня 2018 року українська громада Польщі зібралася, аби упорядкувати могили воїнів Української Народної Республіки, які спочивають на православному кладовищі у Варшаві в районі Воля. Прибирання проводилося до Дня всіх Святих, яке у Польщі відзначають 1 листопада.

Про це повідомляє УІНП із посиланням на видання "Наше слово".

 Фото: "Наше слово"

Нині на цвинтарі розташовані два козацькі меморіали та стоїть кілька поодиноких хрестів. На сьогодні це 106 могил, а загалом на кладовищі – майже 300 таких поховань.

 Фото: "Наше слово"

Подібну акцію українці та поляки, які живуть у Варшаві, проводять із 2016 року, кілька разів на рік. Її організатором є Громадська ініціатива за доглядом могил воїнів УНР у Варшаві. Її учасники запрошують 1 листопада о 17:00 зустрітися біля козацьких могил, щоб ушанувати воїнів і запалити свічки пам’яті.

 Фото: "Наше слово"

Після Варшави, акція із упорядкування могил пройде у Любліні.

"Це наш моральний обов’язок подбати про могили борців за волю України, зокрема цього року, коли відзначаємо 100-річчя самостійності України, за яку боролися ті, які там спочивають", – запрошують приєднатися до ініціативи її організатори, Українське Товариство у Любліні.

 Фото: "Наше слово"

Упорядкування могил петлюрівців на православному кладовищі, що на вулиці Липова, в Любліні, відбудеться у вівторок, 30 жовтня 2018 року о 14:00. Детальніше за посиланням.

Додатково повідомляємо, що 3 листопада о 12:00 Посольство України у Польщі запрошує усіх охочих долучитись до світової акції "Запали свічку пам’яті", присвяченої 85-тим роковинам Голодомору.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.