АНОНС: У Києві відкриють виставку «100 років сусідства: Україна і Польща»

За останні сто років Україна і Польща пройшли приблизно однаковий шлях: визволення від імперського поневолення та відродження своєї національної держави, гніт нацистського та комуністичного тоталітаризмів, і, врешті, повторне відновлення державності після краху комунізму.

Український інститут національної пам’яті підготував фотодокументальну виставку "100 років сусідства: Україна і Польща", що допоможе глибше зрозуміти причини та наслідки історичних процесів, які пережили наші країни.

 

Їх розуміння дозволить уникнути помилок минулого та знайти спільну платформу для розбудови добросусідських стосунків між нашими державами нині, - переконаний Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Цьогоріч Україна і Польща відзначають століття відновлення незалежних держав. Наші народи пройшли схожий історичний шлях і це має сприяти порозумінню між нами сьогодні. Минуле українців та поляків здатне запропонувати нинішньому дню всю палітру відносин – від завзятого протистояння то плідної співпраці.

Саме про це різне минуле і розповідає наша виставка. Що саме з цього плекати як елемент спільної пам’яті для майбутнього вирішуємо ми. І саме ми, а не діячі минулого, відповідальні за цей вибір", - зазначає В’ятрович.

На відкриття виставки запрошені Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, представники Кабінету Міністрів, народні депутати, польські офіційні особи, журналісти, які висвітлюють тему українсько-польських стосунків.

Автори виставки: Володимир В'ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Сергій Рябенко, Максим Майоров, Любов Крупник, Віталій Бака.

Інформаційні партнери: УНІА УКРІНФОРМ, Громадське радіо, Український тиждень, Главком, Україна молода, Новинарня.

Час: 1 листопада, четвер, 12:00

Місце: вул. Хрещатик, 22, (біля будівлі Головпоштамту)

Контакт: 044-290-80-17

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.