АНОНС: Презентація книги про видатних поляків Харкова

Історикіня Любов Жванко представить книгу «Видатні поляки і Харків: біографічний словник (1805–1918)».

Про це повідомляє KHARKIV Today.

 

Це видання дуже цікаве, оскільки уперше у такому форматі подано 65 життєписів представників Полонії Харкова та видатних поляків, уміщено 36-ти копій репродукцій польських художників, доля яких була пов’язана з Харковом, наданих провідними музейними установами Польщі.

Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були: один із фундаторів Польської Держави Юзеф Пілсудський, художники Генрік Семирадський, Ян Станіславський, Болеслав Цибіс, Вінсент Сленьдзінський, Мар’ян Рузамський, Август Медвей, поет Леопольд Стафф, військові Ромуальд Трауґутт, Леон Бербецький, Йозеф Довбор-Мусніцький, учасник Варшавського повстання Ян Ґордзялковський, єдина жінка серед польських військовополонених, замордована в Катині Яніна Левандовська, і ті, хто своєю невтомною працею робив світ пересічних харків’ян більш комфортним, безпечним і прекрасним.

Серед останніх – архітектори Здислав Харманський, Болеслав Міхаловський, Віктор Величко та Олександр Ржепішевський, лікарі Георгій Полюта (старший) та Владислав Франковський, фотограф Альфред Федецький та композитор Костянтин Горський.

Любов Жванко – професорка кафедри історії і культурології, докторка історичних наук, директорка Українсько-польського культурно-освітнього центру ХНУМГ імені О. М. Бекетова.

Час: 1 листопада, четвер, 18:30

Місце: прес-центр KHARKIV Today, вул. Мироносицька, 8, м. Харків

Вхід вільний

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.