АНОНС: Презентація книги про видатних поляків Харкова

Історикіня Любов Жванко представить книгу «Видатні поляки і Харків: біографічний словник (1805–1918)».

Про це повідомляє KHARKIV Today.

 

Це видання дуже цікаве, оскільки уперше у такому форматі подано 65 життєписів представників Полонії Харкова та видатних поляків, уміщено 36-ти копій репродукцій польських художників, доля яких була пов’язана з Харковом, наданих провідними музейними установами Польщі.

Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були: один із фундаторів Польської Держави Юзеф Пілсудський, художники Генрік Семирадський, Ян Станіславський, Болеслав Цибіс, Вінсент Сленьдзінський, Мар’ян Рузамський, Август Медвей, поет Леопольд Стафф, військові Ромуальд Трауґутт, Леон Бербецький, Йозеф Довбор-Мусніцький, учасник Варшавського повстання Ян Ґордзялковський, єдина жінка серед польських військовополонених, замордована в Катині Яніна Левандовська, і ті, хто своєю невтомною працею робив світ пересічних харків’ян більш комфортним, безпечним і прекрасним.

Серед останніх – архітектори Здислав Харманський, Болеслав Міхаловський, Віктор Величко та Олександр Ржепішевський, лікарі Георгій Полюта (старший) та Владислав Франковський, фотограф Альфред Федецький та композитор Костянтин Горський.

Любов Жванко – професорка кафедри історії і культурології, докторка історичних наук, директорка Українсько-польського культурно-освітнього центру ХНУМГ імені О. М. Бекетова.

Час: 1 листопада, четвер, 18:30

Місце: прес-центр KHARKIV Today, вул. Мироносицька, 8, м. Харків

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.