Меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій

На алеї Героїв Небесної Сотні неподалік від верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" у Києві тривають господарські роботи, щоб дати змогу Генеральній прокуратурі Україн провести слідчий експеримент.

Управління спеціальних розслідувань ГПУ отримало нові свідчення в межах "справи Майдану" і потребує провести додатковий слідчий експеримент на місці розстрілів, повідомляє сайт  Національного музею Революції Гідності.

Для цього ділянку поблизу каплиці наблизять до стану, в якому вона була під час розстрілів. Зокрема ближче до каплиці буде переміщено металевий меморіал із портретами героїв і дерев'яний хрест, оскільки вони перекривають простір, потрібний для слідчих дій.

 Так виглядав меморіал на своєму місці на алеї Героїв Небесної Сотні

Начальник управління Сергій Горбатюк для роботи на місцевості просить щонайменше 16 днів.

"Управління спеціальних розслідувань ГПУ на ім’я голови КМДА надіслало листа з проханням проведення тимчасового демонтажу вказаних конструкцій на час проведення слідчих експериментів та отримало на це згоду від ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", – зазначено в листі начальника Управління спецрозслідувань ГПУ на ім’я гендиректора Національного музею Революції Гідності.

 

"Тимчасові меморіали – стихійні, вони нікому не належать. Наступний крок – створити державний меморіальний комплекс. Він узаконить і впорядкує цю територію. Для цього відповідно до світових стандартів проведено міжнародний конкурс. Музей активно втілює цей проект у життя. Коли територію буде впоряджено, створять стелу пам’яті, а прострелені стовпи, хрест і тимчасовий меморіал, які вже мають статус історичних пам’яток, будуть під опікою державного закладу", – розповідаєІгор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Сергій Мартинчук, голова Печерської райдержадміністрації, запевнив, що після завершення експерименту хрест і стелу повернуть на попереднє місце. "Намагатимемося зробити це до п’ятої річниці початку Революції Гідності", – пообіцяв чиновник.

 Стенди з портретами героїв Небесної сотні перенесли до каплиці, розташованій неподалік алеї. Фото: Національний музей Революції Гідності

Після закінчення слідчого експерименту заплановано роботи з побудови меморіалу Героїв Небесної Сотні. Відповідно до рішення Міжнародного професійного журі першу премію у відкритому анонімному конкурсі здобув проект українських архітекторів.

Як повідомлялося, Президент України  доручив Кабміну разом із КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.