У Варшаві встановили пам’ятник загиболому президенту Польщі Качинському. ФОТО

У столиці Польщі Варшаві встановили пам’ятник загиблому президенту Леху Качинському. Монумент офіційно відкриють 10 листопада.

Про це повідомляє видання Fakt24.

 Фото: www.fakt.pl

Пам’ятник заввишки 7 метрів височіє на площі Юзефа Пілсудського і є частиною меморіалу жертвам Смоленської трагедії.

 Фото: www.fakt.pl

Президент Польщі (2005—2010) Лех Качинський загинув під час катастрофи свого літака під м. Смоленськом у Росії 10 квітня 2010 року.

Разом із ним загинули його дружина, начальник Генерального штабу Війська Польського, голова Інституту національної пам’яті та інші високопосадовці й члени екіпажу літака — усього 96 осіб.

Нагадаємо, в Коломиї вандали сплюндрували польський військовий цвинтар.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.