АНОНС: Прес-брифінг за ратифікацію Римського статуту

Правозахисники та постраждалі від злочинів проти людяності вимагають від політиків ратифікувати Римський статут

Про це повідомляє Платформа Правозахисний порядок денний

 

Поряд із місцем розстрілів Героїв Небесної сотні, правозахисники та жертви злочинів проти людяності звернуться до політиків із вимогою ратифікувати Римський статут.

Учасники брифінгу розкажуть, що у свій час стало на заваді приєднанню України до Міжнародного кримінального суду, які підводні камені були закладені в конституційній реформі, як уся ця ситуація впливає на розгляд "українське портфоліо" в Офісі прокурора, кому в Україні потрібна боротьба із безкарністю та чому це питання знову стає актуальним передодні виборів.

Участь у брифінгу візьмуть:

Надія ВОЛКОВА, координаторка робочої групи ППД щодо ратифікації Римського статуту, голова Української правової консультативної групи;

Біл ПЕЙС, голова Коаліції за Міжнародний кримінальний суд;

Давід КАТІН, генеральний секретар "Парламентарів за глобальні дії";

Світлана ЗАЛІЩУК, народна депутатка України;

Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод ;

Вікторія ПАНТЮШЕНКО, дружина військовополоненого танкіста Богдана Пантюшенка, який знаходиться в полоні із 2015 року;

Володимир БОНДАРЧУК, голова ГО "Родина Героїв Небесної сотні", син загиблого учасника Революції Гідності Сергія Бондарчука

Час: 15 листопада, четвер, 13:00

Місце: м. Київ, на вулиці Інститутській (верхній вихід від метро Хрещатик)

Контакт: Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.