АНОНС: Прес-брифінг за ратифікацію Римського статуту

Правозахисники та постраждалі від злочинів проти людяності вимагають від політиків ратифікувати Римський статут

Про це повідомляє Платформа Правозахисний порядок денний

 

Поряд із місцем розстрілів Героїв Небесної сотні, правозахисники та жертви злочинів проти людяності звернуться до політиків із вимогою ратифікувати Римський статут.

Учасники брифінгу розкажуть, що у свій час стало на заваді приєднанню України до Міжнародного кримінального суду, які підводні камені були закладені в конституційній реформі, як уся ця ситуація впливає на розгляд "українське портфоліо" в Офісі прокурора, кому в Україні потрібна боротьба із безкарністю та чому це питання знову стає актуальним передодні виборів.

Участь у брифінгу візьмуть:

Надія ВОЛКОВА, координаторка робочої групи ППД щодо ратифікації Римського статуту, голова Української правової консультативної групи;

Біл ПЕЙС, голова Коаліції за Міжнародний кримінальний суд;

Давід КАТІН, генеральний секретар "Парламентарів за глобальні дії";

Світлана ЗАЛІЩУК, народна депутатка України;

Олександра МАТВІЙЧУК, голова правління Центру громадянських свобод ;

Вікторія ПАНТЮШЕНКО, дружина військовополоненого танкіста Богдана Пантюшенка, який знаходиться в полоні із 2015 року;

Володимир БОНДАРЧУК, голова ГО "Родина Героїв Небесної сотні", син загиблого учасника Революції Гідності Сергія Бондарчука

Час: 15 листопада, четвер, 13:00

Місце: м. Київ, на вулиці Інститутській (верхній вихід від метро Хрещатик)

Контакт: Сергія Зайченко, +380671032046, human.rights.agenda.ua@gmail.com

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.